?

Log in

Previous Entry | Next Entry

Козятин і вокзал

Приїхав і побачив! Це про Козятин – великий залізничний вузол у Вінницькій області. Адже найвищий щабель п’єдесталу пошани серед нечисленних тутешніх пам’яток посідає залізничний вокзал. Відтак побачити найважливіший і найгарніший об’єкт міста простіше-простого.

Приїхати і здивуватися

Вокзал важливої вузлової станції Південно-Західної залізниці у 1987 р. занесено до списку пам’яток архітектури місцевого значення.
Приблизно у 2000 р. з великим розмахом розпочалися ремонтно-реставраційні роботи козятинського велетня. Проте на етапі «підфарбувати–підштукатурити–підбити» ремонт зненацька закінчився. У такому вигляді вокзал простояв до останніх років.
На шедевр архітектури він став мало схожий: обдерті, пошарпані стіни з написами, викладеними на будівлі цеглою, «Казатинъ», «Залъ І и ІІ класса»,..
...обсипана штукатурка. Аж раптом нова хвиля ремонтів знову накрила козятинський вокзал.
У тутешніх мешканців розмов про це чимало. Адже важливішого об’єкта в місті годі шукати: не було б залізниці з вокзалом – не було б Козятина.

Про кіз і козаків

Уперше поселення Козятин згадується 1734 р. під час гайдамацького повстання. Тому й назву одна з версій пов’язує з козаками – мовляв «козачий тин». Інша небилиця у всіх на язиці. Кажуть, була довкола пустка, болото, всі оминали ці краї, крім кіз, які мирно скубли травичку на болотах – от і Козятин. Але це все про село з однойменною назвою - Козятин, яке сусідить з містом Козятином. Безпосередньо виникнення міста пов’язане із завершенням у 1870 р. будівництва важливої частини Києво-Балтської (Одеської) залізниці – колії від Козятина до Бердичива.
Отож, місто молоде. Йому якась сотня з гаком років. З назвою довго не мудрували – позичили у сусіднього села Козятин. Отак місто і село Козятин хвацько чимчикують у парі й сьогодні. Попервах Козятин був звичайнісіньким робітничим селищем (про що красномовно свідчить збережена досі історично-лаконічна назва одного з мікрорайонів міста: ПРБ – «Пункт рабочих батраков»). Проте вже 1923 р. Козятин став районним центром Вінницької області. Чи не найважливішу роль тут відіграв статус...
...важливого залізничного вузла з оригінальною окрасою!

Вокзал на острові

Звели вокзал-окрасу у 1888–1889 р.р. видатний тогочасний архітектор В. Куликовський та інженер А. Кобелєв. Вокзал розташовано ніби на острові. Здалеку він особливо ефектний. По обидва боки прокладено колії.
Це давало можливість одночасно приймати і відправляти декілька потягів, при цьому пасажири не мали потреби ходити по коліях. Всередині споруди ще й досі можна помітити залишки чудових витончених орнаментів.
А ще вокзал був просто зручний, як на той час: білетні каси, телеграф, камери зберігання... Плюс унікальне географічне розташування на перетині важливих залізничних магістралей. У 1899 р. вийшов «Илюстрированный путиводитель по Юго-Западным железным дорогам», в якому писалося, що «…Козятин чи не найважливіша вузлова станція Південно-Західної залізниці з одним із кращих вокзалів всієї російської рейкової мережі. Козятин – буфетна станція. За існуючим розкладом потягів зупинки в Козятині випадають на час сніданку, обіду та вечері...».
Зараз буфет – ого-го!.. І не буфет він зовсім, а ресторан.
Посидіти тут пасажирам навряд чи вдасться. Здебільшого його зачинено. Тут замовляють переважно гучні бенкети на ювілеї, весілля. От зала чекання виглядає куди простіше. Хоча ремонтна хвиля і її причепурила.
Вокзал обслуговує велику кількість пасажирів, які з’їжджаються сюди з Київського, Одеського, Шепетівського напрямків. Тут «перетинається» ціла купа електричок і дизелів.
Звідси вони стартують на Київ, а також в інші напрямки – на Шепетівку, Жмеринку, Вінницю, Христинівку, Погребище, Жашків, Житомир.
Крім того, через Козятин проходить і в ньому формується велика кількість товарних потягів. Локомотивне депо Козятина одне з провідних на Південно-Західній залізниці.
Засноване в 1871 р. ще за часів царської імперії. Хоча його міць останніми роками значно підупала і потягів поменшало, але й досі тут ремонтують, модернізують і обслуговують локомотиви.
Саме з нагоди чергової річниці з дня заснування депо коло нього примостили майже іграшковий паровозик ОВ-001.
Хоча паровозів і паровозиків у Козятині хоч греблю гати! Приміром, недалеко від вокзалу видніється постамент-паровоз Л-2309.
Оригінально? Далі більше.

Кіно і німці у вагоні-квартирі

Самобутності козятинському вокзалу не бракує. Наприклад, на його території аж три пам’ятники Леніну! Перший – вічний черговий коло вокзалу,..
...другий – біля розкладу потягів,..
...третій – з піонерами в залі чеканя. Однак під час останнього ремонту пам’ятник з дітьми демонтували.
Зате залишився ще «центральний» Ленін, у центрі міста. Скульптурний ансамбль вокзалу доповнюють представники робітничого класу: робітниця з яблуками і робітник зі снопом.
Солідна ідеологічна концентрація - що й казати! Сьогодні вокзал – це мирне співіснування одразу кількох епох: сам вокзал – царська, пам’ятники в ньому – радянська, комерційні ятки – капіталістично-сучасна.
Кажуть, колись тут навіть знімали фільми про Велику Вітчизняну війну. Отак, приміром, ідеш спокійно собі зі школи з уроку історії, копирсаєшся у мобільнику... Аж раптом галас – фашисти з автоматами заганяють людей у вагони на вокзалі! Чисто тобі кіно і німці! Але і це ще не все.
Чимало років на вокзалі у вагоні... живе сім’я. Таку домівку родина отримала у 1991 р., коли переїхала до Козятина за направленням – обслуговувати пересувні залізничні підстанції. Під час розпаду Союзу не склалося з житлом. Відтоді з тимчасового вагон-квартира перетворився на постійне місце проживання на запасній колії.

Життя, «зав’язане» на залізниці

Загалом Козятин без залізниці – не Козятин. Усе крутиться навколо неї. Переважна частина населення там працює.
Зайве говорити, що це престижна робота для міста. Крім того, майже всіх головних установ у Козятині по дві: одна - державна, інша - від залізниці. Наприклад, дві лікарні, дві поліклініки, два універмаги, два хлібозаводи, дитсадки у двох екземплярах і т. д. Відтак утворилося своєрідне місто в місті.

Козятин можна обійти за день, побачити ще кілька історичних пам’яток: сучасний банк та приміщення швейної фабрики (колишній пивзавод), які займають історичні будівлі, колишній синематограф, водонапірну башту.
Однак по суті саме вокзал, якому вже 123 роки, і є своєрідним, неофіційним серцем міста.
Залишайтеся! Поїдемо далі.

Profile

u_inkognita
Україна Інкогніта
Website

Latest Month

квітень 2015
S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Tags

Розроблено LiveJournal.com